Що таке порушення циркадного ритму?

Порушення циркадного ритму — це проблеми з внутрішнім біологічним годинником організму, які впливають на цикл сну та неспання. Цей годинник сигналізує організму, коли настає час спати та прокидатися.

Зазвичай циркадний ритм синхронізується з циклом «день-ніч» навколишнього середовища. Але якщо у вас є порушення циркадного ритму, ця синхронізація порушується, що ускладнює засинання та пробудження в потрібний час.

Це може призвести до відчуття втоми та труднощів у повсякденному житті протягом дня. До поширених типів належать:

• Порушення з затримкою фази сну (коли ви засинаєте та прокидаєтеся дуже пізно)
• Розлад із випередженням фази сну (засинання та пробудження дуже рано)
• Нерегулярний ритм сну та неспання (графік сну, що сильно коливається)
• Синдром сну та неспання, що не відповідає 24-годинному циклу (цикл сну та неспання змінюється на одну-дві години щодня. Найчастіше зустрічається у сліпих людей.)

Деякі причини розладів циркадного ритму:

• Робота за змінним графіком
• Недотримання гігієни сну — часта зміна режиму сну
• Подорожі/зміни часових поясів: подорожі через різні часові пояси можуть призвести до нерегулярного режиму сну та погіршення його якості.
• Недостатнє перебування на сонці або сліпота
• Неврологічні захворювання (травма голови, інсульт, деменція)

Для лікування цих розладів часто застосовують стратегії, спрямовані на переналаштування внутрішнього годинника. Це може включати вплив світла в певний час, дотримання регулярного режиму сну, а іноді — прийом добавок мелатоніну. У деяких випадках можуть допомогти консультації психолога або поведінкова терапія, особливо якщо причиною проблеми є стрес або проблеми з психічним здоров’ям.

Хронотерапію можна застосовувати для поступового перенесення часу сну вперед або назад.

Мета полягає в тому, щоб привести цикл сну та неспання у відповідність до навколишнього середовища, що допоможе вам краще спати та почуватися бадьоріше протягом дня.

Надмірна сонливість

Надмірна денна сонливість (EDS) — це стан, при якому ви відчуваєте надмірну втому протягом дня, навіть якщо вночі ви виспалися. Це не просто звичайна втома, яку ви можете відчувати після короткого нічного сну або напруженого тижня. При EDS вам може бути важко залишатися в стані бадьорості під час повсякденних дій, таких як робота, керування автомобілем або навіть прийом їжі. Це може вплинути на вашу здатність зосередитися, виконувати завдання або запам’ятовувати інформацію, а також може призвести до почуття дратівливості чи тривоги. Це поширений симптом різних розладів сну, зокрема апное сну, нарколепсії та безсоння, але може також виникати самостійно.

Що спричиняє надмірну денну сонливість?

EDS може бути спричинена як способом життя, так і медичними причинами. Люди, які страждають від надмірної сонливості, можуть не висипатися або дотримуватися неправильної гігієни сну.

Такі фактори способу життя, як надмірне вживання кофеїну чи алкоголю або нерегулярний режим сну, можуть порушувати нормальний ритм сну, що призводить до EDS.

Деякі випадки надмірної денної сонливості спричинені медичними розладами, зокрема:

• Апное сну
• Синдром неспокійних ніг/рухи кінцівок під час сну
• Депресія
• Травма голови
• Фіброміалгія
• Синдром хронічної втоми
• Синдром неспокійних ніг
• Нарколепсія
• Розлади щитоподібної залози
• Побічні ефекти ліків

Якщо ви страждаєте на синдром надмірної сонливості (EDS), важливо проаналізувати свої звички щодо сну та загальний стан здоров’я. Корисно вести щоденник сну, записуючи, коли ви лягаєте спати, скільки часу вам потрібно, щоб заснути, чи прокидалися ви вночі та як почуваєтеся вранці. Якщо зміни способу життя, такі як поліпшення гігієни сну, управління стресом або коригування раціону (вживання алкоголю, кофеїну), не допомагають, варто звернутися до лікаря. Він допоможе визначити, чи є причиною розлад сну або інше захворювання, та порекомендує відповідне лікування. Дуже важливо виявити першопричину проблеми, оскільки EDS може впливати на ваше повсякденне життя та підвищувати ризик нещасних випадків або травм.

Безсоння

Безсоння — це поширене порушення сну, при якому люди мають проблеми із засинанням, підтриманням сну або й тим, і іншим. Якщо ви страждаєте на безсоння, вам, можливо, доводиться довго лежати без сну, перш ніж заснути, або ви прокидаєтеся посеред ночі й не можете знову заснути. Це може призвести до відчуття втоми та відсутності повноцінного відпочинку після пробудження вранці. Безсоння може впливати на ваш настрій, рівень енергії та здатність нормально функціонувати протягом дня.

Існує два основних типи безсоння: гостре та хронічне.

Гостре безсоння є короткочасним і часто виникає через життєві обставини, наприклад, через стрес, пов’язаний із майбутньою подією, або після отримання поганих новин. Цей тип зазвичай минає без лікування або може потребувати короткострокового прийому ліків.

До поширених причин хронічного безсоння належать:

• Генетична схильність до безсоння — чутливий сон
• Ліки, що порушують і заважають сну
• Недотримання гігієни сну, зокрема:
  • Надмірне використання електронних пристроїв увечері
  • Відсутність регулярного режиму сну
  • Надмірне вживання кофеїну
  • Денний сон
• Надмірне замислювання / нездатність зупинити бурхливі думки
• Порушення циркадного ритму
• Депресія, тривога та інші психічні розлади
• Храпіння або апное сну (порушення дихання під час сну)
• Біль або дискомфорт, спричинені артритом, головними болями та іншими причинами
• Синдром неспокійних ніг
• Гіперактивність кишечника або сечового міхура
• Симптоми менопаузи
• Нейродегенеративні розлади, такі як хвороба Паркінсона або Альцгеймера

Лікування безсоння може включати корекцію звичок сну, когнітивно-поведінкову терапію, створення комфортних умов для сну, а іноді й прийом ліків.

Нарколепсія

Нарколепсія — це хронічне порушення сну, що характеризується надзвичайною денною сонливістю та раптовими нападами сну. Людям, які страждають на нарколепсію, часто важко залишатися в стані бадьорості протягом тривалого часу, незалежно від обставин. Пацієнти з нарколепсією часто відчувають постійну втому, а також можуть відчувати непереборне бажання заснути, що може трапитися в будь-який момент і іноді без попередження. Цей стан може суттєво порушувати повсякденну діяльність. Хоча нарколепсію неможливо вилікувати, ліки та зміни способу життя можуть допомогти контролювати симптоми.

Причина нарколепсії до кінця не з’ясована, але часто вона пов’язана з поєднанням генетичних та екологічних факторів. Вона пов’язана з дефіцитом хімічної речовини в мозку, яка називається гіпокретин (орексин) і відіграє ключову роль у регуляції сну та неспання. Симптоми зазвичай з’являються в дитинстві, підлітковому віці або в ранньому дорослому віці й можуть включати катаплексію (раптову втрату м’язового тонусу, що часто спричиняється сильними емоціями), сонний параліч та нічні галюцинації.

Існує 3 типи нарколепсії

Тип I. При нарколепсії типу I у хворого спостерігаються епізоди, які називаються катаплексією. До інших симптомів належать надмірна денна втома, галюцинації та сонний параліч. Складає близько 20 % випадків.

Нарколепсія II типу також характеризується надмірною втомлюваністю протягом дня, галюцинаціями та сном паралічем. Відмінність полягає в тому, що вона не супроводжується катаплексією (раптовим знесиленням і ослабленням м’язів, пов’язаним з емоційним подразником). Більшість випадків — це нарколепсія II типу. Приблизно 80 % випадків

Вторинна нарколепсія. Це найрідкісніший тип, який пов’язаний з ураженням гіпоталамуса. Він може бути пов’язаний із черепно-мозковою травмою, розсіяним склерозом, інсультами або енцефалітом.

Для встановлення діагнозу нарколепсії необхідний детальний анамнез та відповідні дослідження сну.

Діагностика передбачає клінічну оцінку нашими лікарями з метою виключення інших розладів сну, що можуть викликати подібні симптоми, а також подальше обстеження в нашій лабораторії, яке включає нічну полісомнографію (PSG) та тест на денну сонливість (MSLT).

«MSLT», або тест на латентність сну (Multiple Sleep Latency Test), — це тест на денну сонливість, який об’єктивно оцінює ступінь вашої денної сонливості. Тест складається з 5 періодів сну, рознесених кожні 2 години протягом дня у заздалегідь визначені часи. Під час кожного періоду сну ви лягаєте в тихій, затемненій кімнаті, і перевіряється, як швидко ви засинаєте. Тест на сон починається, коли вимикається світло. Ви будете спокійно лежати в ліжку й намагатися заснути. Тест MSLT виміряє, скільки часу вам потрібно, щоб заснути. Він також виміряє, скільки часу вам потрібно, щоб досягти фази швидкого сну (REM).

Лаборант розбудить вас через 15 хвилин після того, як ви заснете. Якщо вам не вдасться заснути, сеанс сну закінчиться через 20 хвилин. Після цього у вас буде перерва до початку наступного сеансу сну. Вам потрібно буде залишатися в стані неспання. Ви будете починати сеанс сну кожні 2 години.

Парасомнія

Парасомнія — це тип розладу сну, що супроводжується незвичайними та небажаними фізичними явищами або переживаннями, які виникають під час сну. Якщо у вас парасомнія, ви можете під час сну робити речі, про які не здогадуєтеся, наприклад, ходити, розмовляти, кричати або їсти.

Ці дії зазвичай нешкідливі й створюють незручності лише для партнера, який спить поруч.

Однак у деяких випадках парасомнія може призвести до того, що люди вночі, не усвідомлюючи цього, вчинять деструктивні або потенційно небезпечні дії, такі як переїдання, керування автомобілем, вихід з дому, а також більш агресивні дії, наприклад, нападки та удари.

До парасомній можуть належати:

• Бруксизм
• Нічне нетримання сечі
• Розмови уві сні
• Сноходіння
• Їжа уві сні
• Нічні жахи
• Відтворення снів — розлад поведінки під час фази швидкого сну (REM)

Синдром неспокійних ніг

Синдром неспокійних ніг (RLS) — це стан, що викликає непереборне бажання рухати ногами. Зазвичай це відбувається ввечері або вночі, коли людина сидить або лежить. Рух тимчасово полегшує неприємні відчуття. RLS може розвинутися в будь-якому віці й, як правило, посилюється з віком. Він може порушувати сон, що призводить до денної сонливості.

Точна причина СНН часто невідома, але вважається, що це пов’язано з порушенням рівноваги дофаміну — хімічної речовини в мозку, яка передає сигнали для контролю м’язових рухів. Спадковість також відіграє певну роль, оскільки RLS часто спостерігається в сім’ях, де симптоми з’являються до 40 років. Іноді RLS може бути пов’язаний з іншими станами, такими як вагітність, захворювання нирок або дефіцит заліза. Хоча RLS неможливо вилікувати, лікування може допомогти контролювати цей стан, полегшити симптоми та подовжити періоди спокійного сну. Таке лікування може включати корекцію дефіциту заліза або прийом ліків для полегшення симптомів у ногах.

Апное сну

Слово «апное» означає «відсутність дихання» і вказує на те, що з будь-якої причини ваша здатність дихати порушена. Апное — це тимчасове припинення дихання. Дихання має вирішальне значення для всіх функцій організму.

Зазвичай під час неспання дихання регулює мозок; ви також можете час від часу добровільно робити глибокий вдих, наприклад, під час позіхання або у відповідь на збільшення фізичної активності, наприклад, під час бігу. Після таких вдихів у кровообігу відбувається газообмін, який самостійно виправляє будь-які дисбаланси кисню або вуглекислого газу; цей «газообмін» є основною метою дихання.

Види апное сну:

• Обструктивне апное сну (ОАС)
• Центральне апное сну (ЦАС)
• Синдром комплексного апное сну

Обструктивне апное сну (ОАС)

Найпоширенішою формою апное сну є ОАС. Слово «обструктивне» тут має важливе значення, оскільки під час сну з верхніми дихальними шляхами відбувається щось, що перешкоджає процесу дихання.

У людей з ОСА під час сну може спостерігатися періодичне зупинення та відновлення дихання. Це відбувається через те, що м’язи в задній частині горла надто розслабляються і перекривають дихальні шляхи. У таких випадках ви можете голосно хропіти або видавати звуки, схожі на задишку, намагаючись дихати. Ваш мозок і організм можуть зазнавати нестачі кисню, і ви можете на короткий час прокидатися, щоб знову відкрити дихальні шляхи; часто це триває настільки коротко, що вранці ви цього навіть не пам’ятаєте. Такі переривання можуть відбуватися десятки або навіть сотні разів щоночі, що суттєво погіршує якість вашого сну.

Люди з обструктивним апное сну часто відчувають такі симптоми, як надмірна денна сонливість, ранкові головні болі, дратівливість, труднощі з концентрацією уваги, а іноді — пробудження з болем у горлі або сухістю у роті. Вони можуть не усвідомлювати порушення свого режиму сну, але це може призвести до серйозних проблем зі здоров’ям, якщо не лікувати. Це може підвищити ризик розвитку гіпертонії, серцевих захворювань, діабету та інсульту. Крім того, сонливість, яку це викликає, може зробити небезпечними повсякденні дії, такі як робота та керування автомобілем.

Існує кілька факторів ризику, які підвищують ймовірність розвитку обструктивного апное сну. Одним із найважливіших є надмірна вага, оскільки зайвий жир у ділянці шиї може перекривати дихальні шляхи. Ризик також зростає з віком. У деяких людей дихальні шляхи від природи можуть бути вузькими, або вони можуть мати збільшені мигдалини чи аденоїди, які можуть перекривати дихальні шляхи. До інших факторів ризику належать куріння, вживання алкоголю або седативних засобів. Сімейний анамнез також може відігравати певну роль, оскільки генетика може впливати на форму дихальних шляхів та ризик ожиріння. Контроль цих факторів ризику, якщо це можливо, може допомогти зменшити ймовірність розвитку ОСА або знизити ступінь тяжкості захворювання.

Лікування обструктивного апное сну зазвичай починається зі змін способу життя, таких як схуднення у разі надмірної ваги, відмова від куріння та утримання від вживання алкоголю й седативних засобів, які можуть розслаблювати м’язи горла. У випадках середньої та тяжкої форми найпоширенішим методом лікування є апарат постійного позитивного тиску в дихальних шляхах (CPAP). Цей пристрій використовує маску, яка надягається на ніс і рот і м’яко подає повітря в горло, щоб підтримувати дихальні шляхи відкритими під час сну. У деяких випадках можуть бути рекомендовані стоматологічні пристосування або хірургічне втручання. Важливо пройти належне лікування ОСА, оскільки це може значно поліпшити якість сну та загальний стан здоров’я.

Центральне апное сну (ЦА)

Центральне апное — це тип апное сну, що виникає, коли мозок не надсилає належних сигналів до м’язів, які контролюють дихання. На відміну від обструктивного апное сну, при якому дихальні шляхи перекриті, центральне апное пов’язане з порушенням зв’язку між мозком і дихальними м’язами. Під час сну у вас можуть виникати паузи в диханні або періоди поверхневого дихання, що може призвести до частих пробуджень або відчуття неспокійного сну. Ви можете не усвідомлювати цих перерв у диханні, але вони можуть суттєво вплинути на якість вашого сну та загальний стан здоров’я.

До захворювань, що підвищують ризик розвитку центрального апное, належать інсульти, хронічна серцева недостатність та хронічна ниркова недостатність.

Опіоїдні препарати також можуть спричиняти центральне апное.

Синдром комплексного апное сну

Синдром комплексного апное сну — це особливий тип апное сну, при якому у пацієнтів одночасно спостерігаються як центральне, так і обструктивне апное сну. Лікування цього стану може бути складним і вимагає більш індивідуального підходу.