5–9 вересня керівник наукової групи Сергій Пончко та науково-медична радниця, к.мед.н., доцентка Любов Коцюбайло відвідали конгрес Європейського респіраторного товариства (ERS). Це найбільша у світі зустріч фахівців з респіраторної медицини, цьогоріч на конгресі зібралося близько 22 000 учасників. Тут збираються пульмонологи, сомнологи, кардіологи, науковці й виробники обладнання, щоб показати, що змінилося за рік. Цьогорічну тему організатори присвятили партнерству пацієнтів, лікарів і дослідників, і нам вона особливо близька, бо саме так ми вибудовуємо роботу в нашому центрі.
Ми їхали з конкретним запитанням: що нового в діагностиці, лікуванні та профілактиці хвороб дихання й розладів сну є у світі і що з цього варто впроваджувати в нашу повсякденну практику. Відповідь виявилася цікавішою, ніж ми очікували.
Техніка стає меншою і зручнішою
На виставці обладнання та постерних сесіях найпомітнішою була одна тенденція: розробники намагаються зробити лікування таким, щоб його легше було витримати щодня.
Китай. Портативний CPAP завбільшки з половину смартфона, який зручно брати в подорож (функції зволоження повітря в ньому поки немає).
Швеція. М’які силіконові носові маски, що краще прилягають до обличчя і не дують в очі. Саме через незручну маску багато пацієнтів кидають терапію в перші тижні, і наш досвід адаптації пацієнтів до CPAP це підтверджує: найбільше труднощів у перші ночі пов’язано саме з маскою.
Ісландія. Домашній полісомнограф, який записує вісім показників за ніч. У майбутньому частину обстежень можна буде проводити у звичній для людини обстановці.
Португалія. Стимулятор під’язикового нерва для пацієнтів, яким не вдається звикнути до CPAP: він не дає язику западати уві сні. Португальські лікарі вже провели 34 такі операції і спостерігають за пацієнтами, а перші висновки планують оприлюднити ближче до 2027 року.
Заміни CPAP досі немає
Найважливіший висновок конгресу пролунав наприкінці однієї з доповідей: попри всі новинки, повноцінної заміни CPAP-терапії у світі так і не знайшли. Ні портативні апарати, ні операції поки не можуть зробити те, що робить звичайний CPAP для більшості пацієнтів з обструктивним апное.
Тому наукова увага зміщується до іншого питання: що саме ця терапія змінює в організмі. Окрема сесія з восьми доповідей була присвячена зв’язку апное з епігенетичними маркерами, зокрема метилюванням ДНК, яке впливає на те, як вмикаються і вимикаються гени, а також з ризиком серцево-судинних ускладнень. Дослідники вивчають і вплив CPAP на обмін речовин та біохімію крові. У клінічну практику ці дані ще не переносять, і роботу продовжать наступного року, проте напрям уже зрозумілий: апное розглядають як стан, що зачіпає весь організм.
Звідси практичний висновок, який лікарі повторювали на кількох сесіях. CPAP-терапія триває все життя, але її режим змінюється разом зі станом людини. Коли показники покращуються, лікар може перевести апарат у м’якший режим, тому налаштування варто перевіряти раз на пів року чи рік. Самостійна відмова від терапії, коли здається, що вже все гаразд, за даними досліджень повертає епізоди апное і підвищує ризик гострих серцево-судинних станів. Для нас це ще одне підтвердження, що пацієнта з CPAP потрібно супроводжувати і після підбору апарата, тому ми проводимо повторні нічні моніторинги для корекції налаштувань.
Як сон досліджують в інших країнах
Нас вразило, наскільки ретельно до сну підходять у деяких країнах. В Австралії, Франції та Німеччині обстеження триває щонайменше три ночі, щоб результат не залежав від однієї випадкової ночі. Навіть незначні зміни на кардіограмі, зокрема звичайну екстрасистолію, там вважають приводом для полісомнографії в лабораторії сну (PSG in Lab). Одне з досліджень показало, що в людей, які сплять на боці, ускладнень менше, ніж у тих, хто спить на спині. А тиск лікарі радять вимірювати щонайменше раз на квартал, навіть коли людина почувається добре.
Наш досвід вивчення пацієнтів з гіпертензією та порушеннями серцевого ритму узгоджується з цими даними: у частини з них полісомнографія виявляє апное, хоча на хропіння чи денну сонливість вони не скаржилися.
Ширше цю думку доповідачі сформулювали так: функцію легень варто оцінювати раніше, і пульмонологія має стати такою ж проактивною, як кардіологія, що давно навчила людей контролювати тиск і холестерин до перших проблем із серцем.
Легені, теломери і штучний інтелект
Професорка з Мексики представила осцилометрію, метод, що дозволяє оцінити роботу легень під час спокійного дихання, без форсованих видихів, яких вимагає спірографія. Для людей похилого віку, дітей і тих, кому важко правильно виконати спірографію, це суттєва перевага. Поруч обговорювали FeNO, аналіз видихуваного повітря, що допомагає виявити запалення в дихальних шляхах.
Довжина теломер на конгресі звучала як предиктор ризиків перед хіміотерапією та пересадкою кісткового мозку, а також як фактор ризику хронічних захворювань і апное. Ми досліджуємо теломери в нашому центрі, і наші дані показують, що в людей, які жили в зонах бойових дій і під обстрілами, теломери коротші. Поряд із цим ми вивчаємо порушення сну воєнного часу. Тому зв’язок між хронічним стресом, порушеним нічним диханням і клітинним старінням, який обговорювали в Барселоні, збігається з тим, що ми бачимо у власних дослідженнях.
Окремий блок стосувався штучного інтелекту в діагностиці: наскільки точним буде алгоритм, залежить від якості досліджень, на яких його навчали.
Нові знайомства
З Löwenstein Medical, на обладнанні якої працює наша лабораторія сну, ми окремо говорили про їхні нові розробки в полісомнографії. Ми також познайомилися з виробниками CPAP-апаратів і провели переговори з китайською компанією Beyond Medical, тож найближчим часом очікуйте на новини. А з українськими колегами, пульмонологами, фтизіатрами і педіатрами, плануємо продовжити співпрацю вже вдома. На наступному конгресі ми хочемо представити власні дослідження і показати європейським колегам, з чим сьогодні працює українська медицина сну.
Що це означає для наших гостей
Головне, що ми винесли з конгресу: наш підхід відповідає тому, куди рухаються світові та європейські дослідження. Порушення дихання уві сні сьогодні розглядають як стан, що впливає на весь організм. Під час апное рівень кисню в крові повторно падає, сон переривається мікропробудженнями, а симпатична нервова система залишається активною навіть уночі. Дослідження пов’язують це з інсулінорезистентністю, вищим ризиком діабету 2 типу, артеріальною гіпертензією, порушеннями ритму серця та дефіцитними станами, а окремий напрям вивчає вплив апное на епігенетичні маркери. Наша практика це підтверджує, тому ми розглядаємо сон у зв’язку з роботою серця, судин і обміном речовин.
Через це полісомнографію рекомендують ширше, ніж лише при скаргах на хропіння чи денну сонливість. Лікар може запропонувати її при метаболічному синдромі, діабеті 2 типу, гіпертензії, яку важко контролювати, фібриляції передсердь та інших порушеннях ритму, серцевій недостатності або частих ранкових головних болях. Дослідження також показує, який тип апное в людини. При обструктивному дихальні шляхи під час сну спадаються і перекривають потік повітря, при центральному дихальний центр мозку тимчасово не подає сигнал дихальним м’язам. Від типу апное залежить, яке лікування підійде.
У нашому центрі полісомнографія стає початком роботи з людиною. Після дослідження лікар детально розбирає результати разом із гостем, оцінює тиск і роботу серця, а за потреби додає холтерівський моніторинг, щоб побачити, як нічні зупинки дихання позначаються на серцевому ритмі. Якщо потрібна CPAP-терапія, ми підбираємо режим під час нічного моніторингу, допомагаємо звикнути до апарата і коригуємо налаштування, коли змінюється стан.
Порушення дихання уві сні можуть роками не давати явних симптомів, поки не позначаться на тиску, серці чи обміні речовин. Якщо у вас є ранкові головні болі, хропіння, втома після повноцінного сну або ви вже спостерігаєтесь з приводу тиску, ритму серця чи метаболічних порушень, наші лікарі допоможуть зрозуміти, чи потрібне обстеження і яке саме.
